Вірить і надіятись
Життя іде… Вже завтра буде спомином
Все те, що ви жадали, не змогли;
Не треба голову вам посипати попелом,
Все що пройде, то буде вашим вспомином,
У кожного свої помилки та борги.
Радійте ранку… Бо як ніч настане,
Чи ж ви проснетесь під пташиний спів?
Бо все на світі, все не милим стане,
Як в серці віра квіткою зів’яне,
А голос ваш молитвою бринів.
Живіть… Надія для душі відрада.
Її нам шле наш Милостивий Бог;
Його всесильна і навіки влада,
Ми – пагони, ми – віття винограду,
У Вічність вирішальний, вірний крок.
Віра Половинко