Не руш, печаль, хистких моїх надій,
Моїх казок розчулених осінніх -
Тепер стою у листопадних сінях
Й чекаю тільки радісних подій...
Роздягнені дерева за вікном
Покірно виринають із туманів -
Природі виконання притаманні
Законів Божих... Бог бо за стерном
Наш Всесвіт чинно хилить до Добра
Й зароджує у далечі незмірній
Всі паростки Весни, що безопірно
Прийде до теплих хат із-за Дніпра -
Зірветься Зла глумлива машкара
І скресне світла радість з-під пера...
перевод - Риммы Батищевой
Моих надежд, печаль, не разрушай!
Наивных сказок сладостных осенних…
Теперь стою под листопадной сенью…
Мне только радостных событий дай!
Раздетые деревья за окном
Покорно выплывают из туманов –
Природы исполнений, Богом данных,
Мы наблюдаем, мой Господь, во всём!
Вселенную Творец ведёт к добру,
Рождает в бесконечности безмерной
Он все ростки Весны, что непременно
Придёт в наш тёплый дом из-за Днепра.
Сорвётся маска Зла - давно пора!
И радость зазвенит из-под пера!