Мій жовтню ! Влучно в серце вцілив
Твій невимовний листопад !
Твій кошик з перлами принад
Мене втішатиме рік цілий !
Свою звільнила порожнечу
Від марнослів'я та тривог -
Тепер у ній панує Бог -
Благословив із буднів втечу !
О затишне кубельце Духу! -
В кліп ока вихоплюсь у Світ !
Карбуй, Володар, Заповіт
І дай дороговказ для руху!
Хоч на мізерію - та ліпша -
Небесний овид ближчим став !
Жовтневий день вірша зверстав -
Рука і вправніша, і кріпша !
Несу душевні повіряння -
Тремтить незайманий папір...
Нагострюється серця зір
Під передзимне вигоряння
Небес, в кармінних хмар намисті,
Й червленого в завоях листя...
Перевод - Риммы Батищевой
Октябрь мой! Для меня угода
Твой несказанный листопад!
В твоём ларце жемчужин клад –
Мне утешенье бедам года.
Свои стихи освободила
От пустословья и тревог –
Теперь в них обитает Бог –
Дал убежать от будней силу!
О, как отраден Духа кубок!
Я вдохновенно выйду в Свет!
Рисуй, Господь мой, свой Завет!
Твоё мне указанье любо!
И хоть немного ближе, лучше
Далёкий Небосвод мне стал!
Октябрьский день мне стих сверстал –
Рука и правильней и круче!
Несу душевное доверье,
Дрожит нетронутый мой лист.
И сердца взор остёр и чист
Перед нынешним зимы преддверьем
С карминно-серым туч монистом,
С ковром червонно-ярких листьев…
на фото - в гостях у подруги, 27 жовтня 2022 р.