Осінній ранок… У повітрі - свіжість…
Здається, скоро буде вже зима.
Не розумію осені квапливість,
Навіщо рано холодом пройма?
На ганку вранці замерзають пальці…
Писати неможливо!.. Та й думки
Літають десь далеко, мов вигнанці,
Вплітатися не хочуть у рядки.
Щоб осінь не пригнічувала смутком,
Невдало не старалась жартувать,
Мабуть, нагрію чаю, буду з цукром
Вприкуску пити й руки зігрівать.
Коліна піднесу до підборіддя,
Пухнастим пледом щільно загорну
І, як єлей, вдихатиму повітря,
Душі бадьорий настрій поверну…