Як час зухвало підганя
І вітер грає сум на дримбі! -
Та Сонце вирине у німбі -
І в Землю упаде зерня...
Як бані Осені пожеж
Нуртують в пурпурі та злоті! -
Тяжкими злигоднями плоті
Не переймаюся уже...
Душевне скріплення знайду
Через проникливе казання,
Що знов будує сподівання
Та упокорює біду...
І люта крижана стіна
Розтане від горіння серця -
Бо став увесь народ на герці -
І клята скінчиться війна...
І пам'ятатимуть віки -
Впаде напасник на коліна,
А наша пісня гордо лине -
Весь світ співа і козаки -
Про те, що знову підіймем
Оту похилену калину -
І нашу славну Україну
В обійми Боженька прийме!
Перевод - Риммы Батищевой
Как времени нас гнать дано!
Играет ветер грусть на кобзе.
Вкруг солнца яркий нимб вознёсся!
И в землю падает зерно…
Как осень в яростном огне
Бушует в пурпуре и злате –
И о депрессии проклятой
Не нужно волноваться мне…
Поддержку духа я найду
В учении проникновенном,
Придёт надежда непременно
И усмирит, уймёт беду…
И лютая, как лёд, стена
Растает от сердец горенья –
Ведь встал народ весь на боренье –
Пройдёт проклятая война.
И мир запомнит на века:
Падёт захватчик на колени!
И будет гордо литься пенье
Баллады старой казака –
О том, что мы поднимем вновь
Все ветви грустные калине –
И нашей славной Украине
Отдаст Творец свою любовь.
на фото - мій осінній букетик