Дні листопада похмурі і сірі,
Кожного дня то мрячить, то дощить.
Мало птахів, відлетіли у вирій,
Скоро вже, мабуть, мороз затріщить.
Хочеться тиші, тепла і утіхи,
Миру у світі і лагідних слів.
Серце втомилось від сліз і зловтіхи,
Морок лякає ночами без снів.
Хочеться спокою, щастя, натхнення,
Радості, щирих, відвертих розмов.
Давить нещадно нудне повсякдення
Смутком, що в душу з дощем увійшов.
Де ж він омріяний день перемоги?
Радості хочеться в кожний рядок…
Ніч наближає акорди тривоги,
Серце щемить від бентежних думок.