Сонячний осiннiй ранок

Галина Чехута
Осінь хустку пошила з туману,
Теплу ковдру зв'язала з листви,
Наказала дощам на світанні
Відпочити на мокрій траві.

Сонце радісно блиснуло з хмари,
Запалило проміння ясне
І посипало вранішні чари,
Щоб змінити довкілля сумне.

Враз засяяли барви осінні,
Жовте листя здалось золотим,
Зникли темні безрадісні тіні,
Заблищало намисто калин.

Ожило полотно листопада,
Закружляв у повітрі листок
І засяяв, немовби лампада,
Завершивши прощальний виток…