У нас опять ГРАЖДАНСКАЯ война.
В жестокой битве брат пошел на брата.
За чьи, Господь, поганые дела
Настигла нас жестокая расплата?
За что, Господь нас памяти лишил?
Забыли МАТЬ, поверовав наветам.
Прельстились, как Иуда, серебром
И стали жить по вражеским заветам.
Настроили заборов и границ
Родной Земли не пожалев для ката*.
За что, Господь нас разума лишил?
Предали МАТЬ свою три глупых, кровных брата...
Кат*- в переводе с украинского- палач, мучитель.
КАТ, а, чол.1. Той, хто здійснює смертні вироки або тілесне покарання, бере на тортури. А люде тихо Без всякого лихого лиха Царя до ката поведуть (Тарас Шевченко, II, 1953, 356); — Не бий її.., — промовила вона до ката, — бач, яка вона безталанна (Панас Мирний, I, 1954, 69); На драбині, приставленій до стовпа, стояв уже кат (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 249).
2. перен. Той, хто тиранить, убиває, мучить; мучитель, недолюдок. Слово, моя ти єдиная зброє, Ми не повинні загинуть обоє! Може, в руках невідомих братів Станеш ти кращим мечем на катів (Леся Українка, I, 1951, 126); Тоді ж, як грім під час негоди Впаде на голови катів, Нам сонце правди і свободи Засяє тисяччю огнів (Сто пісень для молоді, 1946, 8); — Сестра я, сестра, — ридаючи, вигукувала вчителька, в нестямі пориваючись до отетерілих нападників. — Рубайте й мене, звірі, кати ви, нелюди... (Олесь Гончар, II, 1959, 93).
Словник української мови
Академічний тлумачний словник (1970—1980