на смерть ворога

Захар Зинзивер
Я не лінивий, я терпеливий.
чекаю, як вас пронесуть вперед ногами,
біля могили ваш піп квапливий
укомплектує вас святими та богами...

Вас прикопають рідні на радість,
черв'ю на свято, а попу на "божу справу".
мене, до речі, бере цікавість
почути мовчки, як хвороба вас здолала.

Як підуть, буде моя хвилина-
Пройдусь сміливо по пухкому, навіть швидко...
як незвичайно! яка картина!
над вашим тілом відбиваю я чечітку!

Лежіть ви смирно, бо заслужили,
вам краще знати, чим і як, без хибної думки.
вже навіть черви заполонили
ваш труп щоб дати вам прощальні поцілунки.

Ну ось, прощайте, трясу над вами
від зайвих спогадів взуття, де налипає.
сімейство ваше там з матюками
рахує гроші та вас дуже проклинає.

Чудове свято всім українцям,
як легше дихати без капосної персони!
і світлий промінь блищить червінцем,
і на Хрещатику звучать акордеони.