Забыта боль 14. 11 2022
Мария Луэнифь
Забыта боль,
Призрачным озером
Бьётся рассвет.
Застыла кровь.
Не льётся из ран.
Тебя нет.
Исчезла быль.
Шёлковым сумраком
Льётся печаль.
Неужто сейчас,
Сквозь годы и дни,
Тебе меня жаль?
© Copyright:
Мария Луэнифь
, 2022
Свидетельство о публикации №122111407359