1.
Я дряхлим став до «ДАМ», але не охолонув,
Бо їх на потім всіх залишив.
Якщо на цьому світі не пізнав чиїсь я лона,
На тому світі одна втіха буде лише.
2.
Любові до Вітчизни у грудЯх з надлишком,
Вона успішно теплиться у кожного із нас.
За краще проп”ємо її ми тишком-нишком,
А ворогам покажем дулю: ось вам, зась!
3.
Якщо колись помру, бо мій настане час,
Нехай рідня, журбу надіне, щоб молитись,
На всякий випадок, хоча би раз
Мені в гробу подасть опохмелитись.
4.
Царям у Леті згинути судилось,
Лише поет не пропаде безслідно.
Міф царський - то лайно, яке відкрилось,
А випивоха і жебрак жить будуть плідно.
5.
Навіщо накопичувать в скарбничці?
Життя нема на тому світі –
Сказав мудрець порожній пляшці,
Й продав скелет, щоби його пропити...