Сьогодні дощ за вікном, а я плачу,
А раніше я слухать любила,
По склі краплинки я бачу
І серце моє заболіло...
Заболіло бо самотність лякає,
Час минає і двері зачинені,
А вогонь у душі так палає
А у ньому бажання замріяні...
Все згорає до тла і безслідно
У житті іноді так буває,
Не встигаєм зустріти нам рідного
І того, що душа так бажає...
Ось і все, тому так виходить
За вікном дощ заливає,
І жага мріять проходить
Бо самотність сльозами змиває...
Час біжить і немає завіту
На життя з коханням прожити
І летить усе за вітром
Без майбутнього любити...