О сумної покірності слава непевна, блакитна -
Та ж на тобі є карб - ненаситна ти і непохитна!
Але з пасток здорового глузду дитячі бажання
Вислизають на світ - невловимо, уперто, безжально!
Їм кортить необхідності злющій знов носа утерти -
Всюдибіч розсилають букети, листи у конвертах,
Щоб пошити у дурні і наслідки всі, і причини,
І нудну передбачувань, плину речей копійчину...
Неможливому виклик і вихід з банальностей кола -
У трагічну веселість й комічну печаль...ніжно-кволу...
Перевод - Риммы Батищевой
У печальной покорности лавры сомнительно сини –
Но есть знак на тебе – ненасытна и неодолима!
Но из сети здорового смысла желания детства
Вылезают на свет – неустанно, настойчиво, веско!
Им насущности злой подкузьмить есть потребность – безмерна –
И повсюду охотно шлют разные письма в конвертах,
Чтоб совсем объегорить последствия все и причины,
Предсказания нудные, всяких вещей дармовщину.
Невозможности – вызов и выход из пошлости круга –
И в лихую весёлость, в смешные печали досуга…