Війна на зносах
Дев'ятий місяць сіє страх
Війна на зносах.
Блукається по пустирях
І їсти просить…
А їжа в неї звісна – смерть
Людська і горе.
Життя пускає шкереберть,
Не жне, не оре…
Дев'ятий місяць у вікно
Зимою віє.
Поїли жданики давно
Бліді надії…
Все ходить-бродить по дворах,
Бридка, пузата.
Іржавий забиває цвях
У кожну хату.
Чекань зруйнована стіна,
Плач у народі:
Коли народить нам вона?
Кого народить?
Вже час. Жахається земля
Страшного пиру.
Хай буде хлопчик. Немовля
Назвемо Миром.
Хай буде дівчинка – всі ми
Зрадіймо з того!
Ім'я вже обране людьми
Їй – Перемога.
Всі строки стратила війна.
Ось-ось пологи.
Народить двійню хай вона:
Мир-Перемогу.
І час покаже, як війну
Незламна сила
І стійкість вільних – на весну
Перетворила.