О, невимовно день сумний!-
Під нуль підстрижено всі плани...
І плине вечір невблаганно
В короткий проміжок земний,
Коли багать терпкий вогонь
Не гріє спорожнілу душу,
Коли очікувати мушу
Біду, спочилу від погонь...
І знавіснілий біль ковтать
З глибин, з полинними сльозами-
Не відкриваються "сезами"
І зникла Божа благодать -
Не заглядає у безодні,
Де очі ждуть мої голодні...
Перевод - Риммы Батищевой
О, несказанно день смурной!
Под ноль пострижены все планы…
И рвётся вечер неустанно
В день убывающий земной,
Когда нерадостный огонь
Пустынную не греет душу
И ожидаю, как кликуша,
Беду в тревоге от погонь…
И ошалело боль глотать,
Давясь пришедшими слезами –
Не открываются сезамы,
Исчезла Божья благодать –
Не смотрит в бездну смут сегодня,
Где жажда глаз моих голодных…