Василь Герасим'юк
Багато небесної сходить краси
на кичери лисі,
на наші обійстя і наші ліси…
І тихо у лісі.
Один прилітав на вогненнім коні
до нашої гражди:
– Виходьте! Вже можна. Ви газди чи ні?! –
Ми й вийшли, як газди.
Та на перехрестях земної путі
на білому світі
ми не зрозуміли братів во Христі
й жили, як убиті.
За нами стояли верхи, і ліси,
і зорі, і води.
Багато небесної сходить краси
за гражду свободи.
-----
Василий Герасимюк
Богато небесная сходит краса
На липовый сук,
На наши подворья и наши леса...
И тихо в лесу.
Один прилетал на горящем коне
К границам земли:
- На выход! Хозяева вы или нет?!
Мы скопом пошли.
Но на перекрёстках житейских путей
Слепцами мы шли,
Собратьев не видели мы во Христе
И жить не могли.
За нами стояли хребты и леса,
И звёзды, вода.
Богато небесная сходит краса
К свободным всегда.
25.11.2022