Петро Перебийнiс
Україно! Пісня наша лине
на дніпровій хвилі громовій.
Я гіркою мовою калини
присягаю вічності твоїй.
Я іду просторами твоїми,
я твоєї прагну глибини.
Україно, рідна Україно,
ти мене до серця пригорни!
Озовись до мене голосами
непокірних прадідів моїх.
Простелися друзям небесами,
тополиним обрієм доріг.
Україно, пісне соколина,
дай мені своєї висоти!
Щедрим соком вічної калини
кров мою жагучу освяти.
Україно! Хай згасають вени –
проростем травою, не помрем!
хай горою ляжеш ти на мене,
та повік не будеш тягарем.
Україно, зоряний розмаю,
клич мене у далеч гомінку!
Я любов’ю тихо присягаю
на твоїм червонім рушнику.
-----
Пётр Перебейнос
Украина! Песня Украины
Льётся над Днепром, как смех детей.
Горькой речью вяжущей калины
Присягаю вечности твоей.
Я иду просторами твоими,
Я в твои глубины заходил!
Отчий край! Родная Украина,
Ты прижми меня к своей груди!
Отзовись на зов мой голосами
Непокорных прадедов моих;
Расстелись пред другом небесами,
Чтоб в дороге он смотрел на них.
Украина! Песня соколина,
С высоты небес ко мне лети!
Щедрым соком огненной калины
Кровь мою, как пламя, освяти.
Украина! Пусть земля покроет -
Прорастём травою, не помрём!
Если ляжешь ты на мне горою,
Будет только легче нам вдвоём.
Украина, в запахе медвяном
В даль свою певучую зови!
Я на рушнике твоём багряном
Присягну от имени любви.
25.11.2022