Блукаю містом під ліхтарними очима.
Тут ніби все знайоме, але ні.
Багато літ і зим зосталось за плечима,
багато літ згубилось в далині.
Ось виглядає край будинку із-за рогу.
Там в вікнах світяться чиїсь вогні.
Тут жив колись товариш... Кинувся спрожогу
я до під' їзду. Там замки дверні.
Переглядаю двір і жду, що хтось підійде,
і з ним я розірву глухий цей кут.
А час сплива... У вікнах світло лише інде ...
Колись в один ходили інститут.
Ні, не діждався. Повернувся до готелю.
Стріла життя летить за миттю мить.
Пішли за край товариші - навкруг пустеля .
Без них на світі сумно й тоскно жить.
2022