Життя...
Мироненко Анатолий Анатольевич
Життя навшпиньки йде до краю
І не зупиниться життя,
І я ліворуч шкутильгаю
Від забуття до забуття.
Десь у прозорому просторі
Не мрій, не спогадів, не снів...
Невже ж десь є таки ще гори,
Яких ніхто не підкорив?
© Copyright:
Мироненко Анатолий Анатольевич
, 2022
Свидетельство о публикации №122120406947