176. Як вранц проснуся...

Ганна Горбатюк
Як вранці проснуся й на все подивлюся,
На те, що створив Ти, мій мудрий Творець,
Про себе радію і щиро молюся
До Тебе, мій люблячий, добрий Отець !

2
Ця зустріч з Тобою мене надихає
На те, щоби жить й дочекатись Тебе !
Від щастя і радості серце співає,
Творінням Своїм Ти чаруєш мене !

3
Веселка у небі всміхається мило
І птах свою пісню дарує мені,
В саду моїм трави росою покрило,
І хмарка, мов лебідь, пливе вдалині...

4
А як на весні цвіт дерева покриє,
Стояла б й дивилась в саду цілий день,
А серце так б"ється і дуже радіє
І знову наспівує вдячних пісень !