"Без надії - таки сподіваюсь..."
Леся Українка
Я не почула відповідь Твою? -
А так питала довго і молила ревно...
У Тебе - Всесвіт...Й вухо відвертаєш, певно...
Не бачиш - в грудні біль і сум таю...
В Раю - Тебе мій не зачепить крах -
Тож підсумки, авжеж, невідворотні...
Що ж...Душ малих, як я, - мільйони, сотні,
Чий позитив...земний вбиває страх...
Але - олівчик знов в моїй руці,
Хоч згасли блискавки любові й громовиці...
І всі чуття - закуті мертво в криці,
Лиш слізна цівка котить по щоці
В реалі...І знята з очей полуда...
Не віруючи, все ж чекаю Чуда!..
Перевод - Риммы Батищевой
Где Твой ответ на жалобу мою? –
Я так молила – безответно, глухо…
Тебе – весь Мир, меня не слышит ухо…
Не видишь, как я боль, тоску таю…
В Раю – Тебя мой не зацепит крах –
Итоги потому неотвратимы…
Таких, как я, есть множество, вестимо,
Кому надежду убивает страх…
Но карандаш опять в моей руке,
Хоть молнии любви уже погасли,
И чувства онемели от несчастья,
Лишь катится слезинка по щеке…
И снята с бедных глаз моих полуда…
Не веря, всё же ожидаю Чуда!
на фото - моя ялинка, 20 грудня 2022 року