Как все это встретит Восток?
Светла за рекой вечерняя зорька.
С изнанки у неба луны цветок
кажется темным и горьким.
В январе небо в кровавом цвете,
словно бросили розы в воду проточную.
Границу под снегом выявят дети,
что заново тропку протопчут.
Зерном погреба и амбары полны,
солнце согреет зверей на просторе.
Река по холодной щеке страны
слезою стекает в Азовское море.
Зима заплывает в заводь свободно.
В праздники дети не ходят в школу.
Рождается Бог ежегодно
именно здесь - в затонах Оскола.
Лис осторожно пробует лед.
Ветер утих.
Рыбак сушеную рыбу везет
на ярмарку, как мощи святых.
И отдает их в руки цыганок.
От каждого прикосновенья - ожог.
Покупатели вдоль церкви понесут спозаранок
масло, уголь и пару сапог.
А в церкви знают законы -
на каждом мертвом огонь лежит.
В церкви святые на старых иконах,
как местные, неброский приняли вид.
Исус на иконе тих спозаранку
и слово его печально, нагорно.
Воротник на его вышиванке
темнеет, как шрам на горле.
К Югу стекают воды проточные,
золотыми шелками на руслах рея.
Ягнят, что родились ночью,
тулупами женскими греют.
Греют детей и сонный скот.
Во сне подрастают ягнята и дети.
Скот должен добрый давать приплод.
А дети - ни в чьи не попасться сети.
На станции гарью отдают поезда,
возвращаются рыбаки краснолицые.
Над ярмаркой первая всходит звезда,
Стихают дети. Поют лисицы.
2018
с украинского перевел А. Пустогаров
+ + +
Як це діється тут, на Сході?
Світло спалахує за рікою.
Квітка місяця в неба на споді
здається темною і загіркою.
Небо в січні криваве, наче
пускають троянди у воду проточну.
Кордон під снігом зранку означать
діти, що наново стежку протопчуть.
Зимують під сонцем птахи і тварини.
Тяжіють збіжжям підвали й комори.
Ріка по холодній щоці країни
сльозою стікає в Азовське море.
Зима заходить у заводь широку.
Діти в свята залишають школу.
Бог народжується щороку
саме тут – в заплавах Осколу.
Лис обережно пробує кригу.
Рибалки – тихі в місті над міру –
везуть на ярмарок сушену рибу,
мов мощі святих, що померли за віру.
І віддають їх у руки циганок.
І кожне торкання лишає опік.
Несуть покупці повз церковний ганок
олію, вугілля і теплий одяг.
А в церкві знаються на законах.
Лежить вогонь на кожнім мерцеві.
В церкві святі на старих іконах
одягнені просто, як всі місцеві.
Ісус на іконі сумирний вранці,
мовить слова – печальні, нагорні.
Комір у нього на вишиванці
темніє, ніби шрам на горлі.
Течуть на Південь води проточні.
Течуть цілий день золотими шовками.
Ягнят, народжених проти ночі,
гріють жіночими кожухами.
Гріють дітей і сонну худобу.
Ростуть уві сні ягнята і діти.
Діти мають триматися дому.
Худоба має добре родити.
Рибалок хрипка пізня говірка.
Пахне вугіллям від залізниці.
Сходить над ярмарком перша зірка.
Мовкнуть діти. Співають лисиці.
2018