Прийдешні очманілі холоди
Покрали цвіт блакитно-золотавий...
Сумують згашені рядки октави -
Без квіту не бувають і плоди.
Чорніє вдалині промерзлий дах...
Замерзли запечалені автівки...
Риплять дерев оголені верхівки
І не сміються діти по дворах...
У шпарках вікон скимлить мокрий сніг...
Жене вітрисько зграю хмар кудлату...
А ворогу - усе нема відплати -
Твій, Боже, гнів його не переміг?
Десь надвечірні боязкі бори
Твій погук перешіптують у висях -
Бентежно закликають: "Не журися!
Очікуй найсвітлішої пори,
Коли орда впаде до ніг Господніх,
Навічно згине у стрімких безоднях!"
Перевод - Риммы Батищевой
Грядущие шальные холода
Цвет синеватый с золотым украли…
И звуки пригорюнились в печали…
А без цветка не получить плода.
Чернеет вдалеке промёрзший кров…
Застыли погрустневшие машины…
Скрипят деревьев голые вершины,
Не слышно смеха деток со дворов…
В щелях оконных мокрый снег скрипит…
И гонит ветер стаю туч лохматых…
Но только нет ещё врагу отплаты –
Твой, Боже, гнев его не победит?
И где-то ночью робкие боры
Твой окрик бесконечно повторяют,
«О, не печалься!» – пылко умоляют.
«Дождись, наш Отче, правильной поры!»
Когда орда падёт к ногам Господним,
Возрадуемся мы, народ свободный!
на фото - свято Різдва Христового в Княжичах, 26 грудня 2022 року