Анна Ахматова
ПЕРЕКЛАД
«Перший постріл артилерії в Ленінграді»
У вічній метушні людській
Спинився раптом рух.
Але це був і не міський,
І не селянський звук.
На грім був дещо схожий він,
Як на кузена брат,
Але несе вологу грім
Високих свіжих хмар,
І сподівання всіх рослин,
І злив веселих відгомін,
А цей, як пекло, був сухий,
І відмовлявся розум мій
Повірити, що це не сон,
Коли він ширився і ріс,
І так байдужо, як пітон,
Цей вогнедишущий дракон
Моїй дитині згубу ніс.
(Декабрь 2022)
Анна Ахматова
ОРИГИНАЛ
«Первый дальнобойный в Ленинграде»
И в пёстрой суете людской
Всё изменилось вдруг.
Но это был не городской,
Да и не сельский звук.
На грома дальнего раскат
Он, правда, был похож, как брат,
Но в громе влажность есть
Высоких свежих облаков
И вожделение лугов -
Весёлых ливней весть.
А этот был, как пекло, сух
И не хотел смятенный слух
Поверить - по тому,
Как расширялся он и рос,
Как равнодушно гибель нёс
Ребёнку моему.
(Сентябрь 1941)