Елена Телига
ПЕРЕВОД
Кусты жасмина расцветают,
Играет солнце в вышине.
Увидимся ли? - мысль терзает,
Быть может, встретишься ты мне?
Куда шаги мне устремить,
Чтоб отыскать тебя, мой друг?
Идет высокий. Может быть,
Узнаю в нем тебя я вдруг?
Я тучи развела руками,
Наполнил всё весенний смех,
Весь день потратила бы зря я,
Не встретив глаз твоих и век.
Но как-то раз в ночи ненастной
В моем весеннем крепком сне
Ты поцелуешь меня страстно
И что-то нежно скажешь мне.
Черкассы, 2011
Олена Теліга
ОРИГІНАЛ
Розцвітають кущі ясмину,
Грає сонце в височині.
Чи зустріну, — чи не зустріну?
Чи побачу тебе, чи ні?
І куди б скерувати кроки,
Щоб тебе я могла знайти?
Тільки бачу, іде високий,
Приглядаюсь, чи тож не ти…
І не вітряно і не хмарно,
Все заповнить весняний сміх.
Цілий день проблукаю марно,
Не зустрівши очей твоїх.
Та зате серед ночі, любий,
В весняному моєму сні, —
Поцілуєш мої ти губи
І щось ніжне шепнеш мені.