И снова с января...

Владимир Виниченко
И снова с января
Продолжен век,
Свой съёмный угол
Ёлочкой украсив,
Я,как витрувианский
Человек,
Судьбой распят
В двух разных
Ипостасях,

Но счастлив я,
В тоске глухонемой
Насытив дух
Безмерною виною,
Глазеть,как озаряет
Путь домой
Мне шаткий мост,
Горящий за спиною.