Скорботне
Спливає сум в нещедрий вечір.
Війна знецінює слова,
До ненажерливої печі
Життя пускає на дрова…
Налито полум'я по вінця
У чарку неба кругову.
Не ходить лихо поодинці.
У чергу біль стає живу.
Полощуть люди в горлі горе,
І попіл падає згори.
Іще Дніпро не згасло вчора,
Як спалахнуло – Бровари.
Обпалені змарнілі тіні
І дзвін, що проковтнув язик,
Коли в повільному падінні
Ламає крила гвинтокрик…