Кожна людина як світло,
Кожна людина як день,
Кожна людина як всесвіт,
Коли немовлям приносять в купель.
На жаль, у життєвому морі,
У безлічі різних подій
Губиться світло в тумані
Далеко - надуманих мрій.
І вже, коли час наступає
Спочити від довгих шляхів,
Не кожну дарунок втішає,
Отриманий в храмі святім.
Кожна людина як всесвіт,
Хочеться вірити в це...
Шкода, що море життєве
Змиває саме дороге.