Дотики
Січневий сніг торкнеться пліч –
Ледь чутні дотики.
Безсоння з сумом віч на віч,
Неспинні ходики,
А за сум'яттям завірух,
За сніговіями,
Чекання поступальний рух
Буяє мріями.
І розстань в білому вбранні
Метіллю кручена
Неначе зве на запашні
Весни заручини…
І доки чути перестук
Сердець на відстані,
Вирує зустріч в снах розлук,
І дім не вистигне,
Завія шлях не перетне.
Несуть закохані
І праведне, і провідне
В одному коконі.
Зв'язку хвиляста нить тонка
В світах засмучених,
Твій голос, смужечка вузька –
Світлосполучення…