Я від твоїх числених "не пробачу"
вже відчуваю певну втому.
Якщо ти від душі оте товмачиш,
ну що ж, хай буде, так. І будь по тому.
Мені і так сповна достатньо сорому,
я так жадав тебе, а виявилось - ницість,
тому душею я твою сприймаю сторону
і більше не пришлю тобі вірші,
ти також прояви останню милість -
мені,будь ласка, більше не пиши.
Твоє оте "пробачу-не пробачу" -
то надто вже розгнузданий розгул.
Нехай твій Росінант куди завгодно скаче,
а я тебе віднині вже забув.
Ти прояви іще останню ласку,
в твою адресу вже не полетять вірші,
тобі те буде аж ніяк не важко -
прохання пам"ятай і більше не пиши.
Свої вірші я виставлю у себе на сторінці,
як і колись багато літ назад,
та вже не адресую їх моїй, тоді коханій, жінці
тому, що просто вибув адресат.