П'ЯТИЙ ЕЛЕМЕНТ
Твоя вода холодна та бурхлива
Вона з тих гір, що знають смак небес
Вона шепоче, що життя мінливе
Хоч в ньому більш зневіри, ніж чудес.
Твій вогник, як у темряві віконце,
Що майорить в очах мандрівника.
Воно не згасне, бо у ньому сонце
За підвіконня у ночі зника.
Твій вітер з моря теплий та солоний
Несе в собі натхнення Солов'ю.
Схоплю його в простягнуті долоні
Та й досхочу свободи відіп'ю.
Твоя земля усюди, що кохаю:
Ліси дрімучі, гори та й лани...
Де проживу, як птах у вільній зграї
З дитинства і до срібла сивини.
Твої думки у цю скрутну годину
Лише про Вічну Подорож зірок...
А я про тебе мрію, Україна.
З Тебе почнеться Людяності крок.
Тому й дісталася Тобі війна та горе,
Щоби змінився вектор і акцент.
Щоб чули ми, як в нас Любов говорить,
Бо Ми і є Твій п'ятий елемент.
Олена Жажкова.
25.01.2023.