Всміхався місту теплий ранок,
Все прокидалося од сну,
І швидко танув лагідний серпанок,
Розсіювало сонце оксамитову пітьму.
Каштани, що дрімали вздовж бульвару,
Навшпиньки стали перед сяючим промінням,
Що геть неспішно мандрувало тротуаром
Під повним дня нового безгомінням.