Зимовий блюз...
Малюй снігами ноти,
Заплющуй очі, слухай саксофон.
А спів його з печалі і скорботи
Проникне в душу, як чарівний сон.
Там заметіль,
Метелики і бабки...
Крижинки крилець, як кришталь дзвенять.
Неначе пух з біленької кульбабки
Звук невагомий...
Зорі мерехтять...
А ти пливеш
Пір'їнкою по вітру
В полоні мрій про березень, весну.
І відчуваєш білу цю палітру
Усім єством - солодку, запашну.
Бо первоцвіт прийдешнього кохання
Вже оживає в душах і садах.
І зріє пристрасть, ніжність та бажання
Неначе диво...
Як в старих казках.
А саксофон той плаче знову, знову -
Холодних днів лютневих посланець.
Зимовий блюз -
Він наче колискова
Для зболених поранених сердець.
29.01.23