Батьки пустельники й дружини непорочні,
Щоби злетіти серцем в області заочні,
Щоби його зміцнити серед дальніх бур ізнов
Склали достатньо божих молитов;
Але мене з них жодна не хвилює,
Як та, згідно якої піп керує
Протягом днів сумних Великого поста,
За всіх частіш вона спадає на вуста
І занепалим надає святої сили:
Владико днів моїх! Прошу: мене помилуй,
Баглаїв дух, змії, пригрітої під серцем,
І марнослів’я, й біса під реберце
Не дай, не припусти натомість,
Додай надії, віри та любові;
Втім зріти дай мені гріхи буденні,
Не знав щоб брат мій осуду і пені,
Й смирення дух, цнотливості й терпіння
Хай живлять серце божим розговінням