***
...і ходитимуть люди байдужі
після нашої смерті над нами,
розквітатимуть грона і квіти,
як салюти чужого тріумфу -
соковиті, блакитні і дужі -
пануватимуть зверху роками,
потім їхні онуки та діти.
Сили матимуть, час, власну мову,
перепишуть, забудуть чи навіть
не згадають хоча б випадково,
відокремлять свої власні долі
на мільйони холодних парсеків...
Справедливо, мабуть. І на лаві
ми підсудних уклякнемо разом,
безпорадні, байдужі і кволі,
як скелети австралопітеків...
01.02.2023.