Легкої мудрості валіза
Десь загубилася поблизу -
Не хоче, певно, в стінах хати
Мене від сліз порятувати...
Спливають хутко дні та ночі -
Душа зомліла кровоточить...
Цілодобова хитавиця
Розбурхує, цькує та сниться...
Похоплюю очима яву -
Вона гірка, сумна та млява...
Не родяться рядки нетлінні,
А думи кволі, геть осінні...
І в припорошені аннали
Давно історія вписала
Всі чудеса, що люд бентежать...
Та серце мудро, як належить,
Вдяга думки непевні й голі
У хист призначення поволі...