Забрали у мене...

Наталия Ехлакова
Забрали у мене дорогу до мами,
Дорогу в батьківській дім,
Дорогу, понад якою дерева роками
Плели дивну арку поміж лісів.

Забрали у мене зустрічі зранку,
Або ж в глибокій ночі,
Де місяць маленьким нашіптує казку,
А зорі співають  пісні.

Забрали у мене тихі кроки по ганку,
Стукіт в двері, в вікно на зорі,
Здивовані очі, пахучі світанки,
Довгі розмови, посміх ві сні.

Забрали у мене...
Надіюсь, що не назавжди.