Ти вмієш кригу розтопити,
Вмикаєш сонце в різний час.
Тебе не можна не любити
І не боя́тись водноча́с.
Зайшли далеко в нас стосунки -
Завів в оману дивний стан,
Я переплутала керунки -
І заволо́к думки туман.
Але б не мала щастя й досі,
Якби нещастя не прийшло.
Відкрилась істина невдовзі -
В біді "кохання" в пил зійшло.