Малювала осіннє багаття...
І терпким горобиновим соком
Запивала веселі закляття,
Щоб вогонь мій не згас ненароком.
Непомітно, поволі та скоро
Павутиння думок, наче димом,
Оплело теплий ранок.
Аврора - час зорі, спокусилася дивом,
І промінчиком сонця вінтажним
Розлилась по осінньому листю...
Навіть той, хто незрячий, а скаже -
День осінній став дуже барвистим
І яскравим, як полум'я ватри,
Прохолодним, як вранішні роси...
І нема куди нам поспішати -
Хай вітри, розплітаючи коси,
В них заплутають стрічки строкаті
З листя клену та ягід калини.
Гайда разом пейзаж малювати
Пензлем з вербової лозини...
27.09.22