скажімо, завтра буде час
для перемовин,
бо все залежить не від нас –
б’є в спину спомин,
бо гостре лезо тих думок
ятрить нам рани,
стікає болем крізь пісок
часами гнане..
а ледь зажевріє зоря,
розкриє крила,
злетить під хмари, як орля,
щоб стало сили
знайти таємний мислеслів
вписать в скрижалі,
де всі відтінки почуттів
п’янкі та сталі…
то ж і залежність не для них
душа – голчаста,
та звідусіль лунає сміх,
бо воля – щастя…
22.01.2023