***
Під кінець зими раптова зустріч
Двом серцям самотнім в царстві мрій
Повернула радощі забуті,
Щоб в очах засяяв блиск надій.
І кохання пристрасне, глибоке-
Так буває раз в житті, нажаль,-
Нас змінило, а думки високі
Розігнали сірую печаль.
Ти і я - безмежності натхнення,
Ти і я - травневих луків цвіт.
Я і ти - надія сьогодення,
Я і ти - вогонь і грубий лід.
Слово "ми" лишилось у безодні,
Станув сніг буденності з доріг.
Підкорились долі щастя сходні,
Так чому ж мене ти не зберіг?