О, дні весни моєї! Ви минули
В даремних мріях, в прагненнях любові,
Мені не жаль вас, й почуття поснули,
Оспівані цівницею в діброві.
Мені вас не шкода, невірні друзі,
Вінки банкетів, чаші кругові,
Не жаль вас, зрадниць, (й не зовіть),-
Задумливий, не радий я і музі.
Але де ж ви, розчулення хвилини,
Юних надій й освідчення перлини?
Колишній жар і пристрастей вогні,
Ввійдіть, тож прошу, знову в мої дні!