Звертаюсь я до всіх людей
Колись квітучої країни:
Хохол, кацап, гуцул, єврей -
Народ моєї України.
Якщо ти хочеш жить, як пан
Десь за кордоном чи в столиці -
Збудуй те панство вдома сам,
А не тягни свій бруд в світлиці.
Якщо повівся на брехню,
На ті звабливі обіцянки -
Розплющуй очі, злидарю,
Дивись, де зерна - де цяцянки.
Нас роз'єднали, розсварили,
На крові кашу заварили,
Руйнують все: країни, долі,
Нема життя, свободи, волі.
Наш величавий душі храм
РознЕсли за ці роки в хлам,
Колись розкішні міста й села
Стоять в руїнах, скрізь - пустеля.
Брехнею кормлять без упину
І гнуть, ламають люду спину,
Усівшись зверху, не потай,
В'їжджають в свій кривавий "рай".
А люди гинуть за бабло,
За ненажерливе ...ло, (хамло, мурло и т.д. - як хто відчуває)
В якого мізки знесло виром,
Що хоче править усім миром.
То схаменіться, ввiмкнiть мізки,
Ми хоч в загоні - та не кізки!
Ми всі умієм розмовляти,
Чому ж вирішують гармати?
Так голос розуму не чути?
Чи так усе повинно бути?
І скільки ж треба ще вбивати,
Країну, долі руйнувати?
Будь же мудрішим, українцю!
Хто верховодить у столиці?
Ворожість, чвари, хабарі -
Чи то є цінності твої?
Та годі вже спостерігати
І досить в хлам все руйнувати!
ВізьмЕмо в свої руки волю,
Всю владу і збудуєм долю.
Таку, щоб більш нас не цуралась,
Та завжди щиро усміхалась,
Щоб в світі краще всім жилося,
Щоб щастя через край лилося*.
19.03.23р.
*Слова заключительного четверостишия - это немного перефразированные слова украинской народной песни "Гей, наливайте повнії чари".