Ворог мій, мій рідний друже!
Розгорну папір життя,
Трохи хоч який байдужє -
Не пробачу співчуття,
Як вибагливе дитя,
Скрізь у напрямку простору,
Де почую, як луна
Знов покотиться у гору.
Де побачу повзуна...
Шмат червоного сукна
Без хазяйки біля хати...
Недоречний крізь мороз
Звуки світ з кишень гармати
Мовчки вилучає повз
Надто скоро білих гроз.
Піднімаємо ми руки -
Скрізь однакове тепло
І однакові скрізь муки!
Майжє зараз тут число
Певне кожній на чоло...