Місяці минають,
мов, вітри летять,
вчорашніми новинами
газети шерудять.
Роки тануть швидко,
як квітневий сніг –
час біжить квапливо,
хоч, не має ніг.
Ходики - як ходики:
все їм "тік" та "так",
в них зозуля силиться -
не злетить ніяк.
А хвилини капають
краплями води,
та ніхто не відає
капають куди.
Дзеленчить будильник ,
як вночі комар,
тільки знаю точно -
бреше календар!
Десь кує зозуля
в лісі на суку,
Кажуть – вік рахує,
рік – одне "ку-ку"…