или
Королеве поэзии
Шла жизнь свою ты бодро и крылато,
попутный ветер парус надувал.
Не каждый день был праздничным парадом,
но день успешный смутный замещал.
Откуда неисчерпанные силы?
Святой источник их тебе дарил,
пожалуй. Ты о них не ворожила,
о прошлом слёз твоих он не просил.
Хоть выпила сполна своих страданий
при вспышках всех несбывшихся зарниц,
Не запасалась искрами желаний,
не падала в отчаянности ниц.
Поэзии черта – неповторимость,
бессмертное касание души,
когда слова легки, в них совместимость,
лекарство от никчемности парши.
Седа не вся головушка, красива,
природой управляем человек.
Так будь всегда успешной и счастливой –
такой останься в памяти навек.
Всего смогла по жизни пережить ты,
закалку получив и свой азарт…
Не буду непременно ворожить я,
пускай задержится последний старт.
(перевела с украинского языка Инесса Соколова)
--
Оригинал: http://stihi.ru/2023/03/23/4571
Автор: Олександр Мачула, Украiна
Королеві поезії
Усе своє життя ішла крилато
і свіжий вітер парус підіймав.
Хоча навспак і не щоденно свято,
але були, таки були, дива!
Бо дарувала невичерпні сили
енергія святого джерела –
ніколи наперед не ворожила
і за минулим сльози не лила.
Ти випила сповна свою покуту
за спалахи несправджених зірниць,
не запасала іскор їх для трута,
не падала од безнадії ниць.
«Поезія – це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі».
Твої слова легкі, як невагомість,
то ліки від словесної парші!
Голівонька хоча й не зовсім сива,
напевне збився народинам лік,
але душа твоя іще красива –
такою і залишиться повік!
Всього змогла багато пережити,
отримавши планиди добрий гарт…
І я не стану далі ворожити –
хай зачекає ще останній старт!
19-23.03.2023