День хоче бути - дівчинко, вставай !
Вся Божа живина уже клопочеться -
І зернят голубам подзьобать хочеться,
Виходь в щоденні мандри в дивокрай!
Ряхтить в яснотах молодого дня
Дзвінкий огром безмежний просторіні -
І радість злуки кожного створіння
З усім земним, що в мандрах навмання.
Струмить наснага простору й землі -
Скидай вантагу болю на раменах.
Життя - в Любові. Знаєш достеменно.
Й твої до Бога кроки - хоч малі!
Дивуй! Природа - Небо вихваля!
Звітуй: "Помилуй, Господи! Це - я."