Оригинал стихотворения на украинском языке, ниже – авторский перевод на русский язык.
Наяву то, чи може, сплю? –
Візерунків примарний рій,
Наче Небо жагу мою
Передчувши, шептало: мрій!
І лавандовий присмак днів
В оберемках забутих снів,
Більш примарних надій хотів
Не занурити в прірву слів.
Ніч мотає в тугий клубок
Все, що квітло у фарбах дня,
Небом крихти палких зірок
Розсипаючи навмання.
І не знаю я, де межа
Між буденним та неземним, –
Заблукала між снів душа,
Тимчасовий забувши дім.
Бо реалія – також сон,
Ще міцніший за той, – вночі,
Бо притулок бере в полон,
Хоч волай задарма, кричи!
І якась споконвічна гра
У фатальній безглузді літ,
Бо для себе я сам пра-пра-
Праонук, а не то – прадід.
Полинами гірчать вітри.
У якій із реалій сну?
Знов буденність мене, ятри!
Та квітучу малюй весну!
Я пробуджуюсь кожну мить
І собою зміню... себе.
Може, дійсність насправді – спить?
І немає в тих снах тебе?
Кіберпростору мертвий світ,
Цифрових мотивацій шал,
Намальована прірва літ,
Де блукає між снів душа.
Я прокинусь колись зі снів,
Хоч не певен, що буду я,
Де в лавандах – небесний спів,
Та почую... своє ім'я!
2 травня 2023 р.
Авторский перевод на русский язык
Между снами
Наяву или, может, сплю?
Из незримых причуд размай,
Будто Небо тоску мою
Ощутило, шепнув: мечтай!
И лавандовый привкус дней
Из букетов забытых снов
Больше призрачных грёз хотел
Не зарыть в рухлядь стылых слов.
Ночь мотает в тугой клубок
Океаны огня и льда,
Небом крошки палящих звёзд
Рассыпая туда-сюда.
И не знаю я, где межа,
Где меж былей прошёл разлом, –
Заблудилась меж снов душа,
Бросив временный тела дом.
Ведь реалия – тот же брен,
Даже крепче того, – в ночи,
И приют он берёт в свой плен,
Хоть вопи, хоть зазря кричи!
И извечно идёт игра
В судьбоносной лавине лет,
Ведь я сам для себя пра-пра-
То ли правнук, а то ли – дед.
Вновь полынью горчат ветра.
Но в какой из реалий сна?
Снова будни зовут с утра!
И буяет в цвету весна!
Пробуждаюсь я каждый миг
И сменяю себя... собой.
Что ж, действительность правда – спит?
И в мирах – лишь иллюзий рой?
Цифрового пространства мир,
Кибержизни безжизнен тлен.
Нарисованных лет пунктир,
Между снами – душевный плен.
Я проснусь ото снов впотьмах,
Не уверен: то буду ль я,
Где лавандою день пропах,
Слышу: Небо зовёт... меня!
2 мая 2023 г.