Простір звузився до щілИни.
Всесвіт - зАгнаний в клітку звір.
Ті, що вийшли із праху й глини,
у полоні своїх зневір,
бранці холоду і знемоги,
залишають урешт тіла.
Душі знову формують Бога,
допаливши себе до тла.
Простір звузився до шпарИни.
Розійшлася Земля по швах.
Тих, що вийшли із праху й глини
полишИли любов і страх.
Світ скінчИвся. Імла усюди.
Ані місяця, ані зір.
Заморились Ісус і Будда,
й з ними гуру всіх інших вір
провіщати, вести, учити
до наук непридатний люд :
наймиліші на світі діти
перетворювались на Юд.
Світ скінчИвся. Ні дня, ні ночі.
Темінь й тиша і ніц нема...
**********
Новий Бог сотворив охоче
перший світлий рядок ПсалмА.