"Мы горькую веру-
сладким знаньем зальём"
Т.Пешкова
Тулилась до Бога інтимно -
А там то пекельно, то зимно?!
Дарма оббивала пороги -
В Петра вартові хмурі й строгі!
Як перші - вже будуть останні,
Повірю у Боже кохання,
Повірю, що гроші, то бляшки,
Повірю, що Хрест мій - нетяжкий?!
У Небо, що судить не строго,
Хоч частка в нас чорта і Бога,
Повірю у щастя непевне,
Повірю в Життя недаремне.
Повірю, що встигну всі строфи
Створить до своєї Голгофи...
А, може, на Диво, а може,
Раніше ПОВІРЮ я, Боже?!